My cockroaches ...

Нічний вокзал  мого рідного міста...

Ловили момент. Кілька моїх нових  робіт.

Це бідне видовище мало нагадує  звичайні українські засніжені зими. Надіюсь на продовження. Синоптики обіцяють морозець і сніжок=)

У житті кожної людини  траплявся друг, чотирилапий друг. Вони непримхливі і люблять нас просто за те, що ми є. Дуже хотілося б щоб менше цих чудових тваринок жили на вулиці. Мені здається, що якби не мама в мене в квартирі вже був би звіринець...=) Ось кілька моїх фото чотирилапиків.

    Як і кожна людина, що проживає в маленькому містечку, де і піти нікуди, і посидіти нема де, я інколи виббираюсь з друзями і коханим до більшого, кращого і набагато розвиненішого міста, міста Лева. Майже чотири години електричкою з зупинками в кожному селі, того варті! Вузенькі вулички, затишні кав'ярні і традиційна бруківка давно припали мені до душі. І ніякі проблеми з транспортом і жахливі погодні умови ніколи не зіпсують яскравих вражень від Львова.    Мені здається, що в жодному місті на світі так красиво не прикрашають вулиці до свят, вуличні музиканти не співають так натхненно, а вогники нічного міста не палають яскравіше!

Ось він!  Мій перший блог і перший пост в ньому. Надіюся хтось хоча б інколи заглядатиме сюди і читатиме про тарганів, які водяться в моїй голові. Ваша Марічка...